» » Як Чернігівеліткартопля знайшла баланс агровиробництва

Як Чернігівеліткартопля знайшла баланс агровиробництва

Як Чернігівеліткартопля знайшла баланс агровиробництваУ невеличкому селищі Седнів на Чернігівщині працює добре знане в Україні і за її межами підприємство — науково-виробниче об’єднання «Чернігівеліткартопля». Часто його називають «меккою» українського картоплярства. Саме тут уже кілька десятиліть займаються селекцією та насінництвом найбільш доступного та часто вживаного продукту, який по праву вважають «другим хлібом».
Нині в господарстві вирощують та реалізують більше 30 сортів картоплі, із них 12 виведені в лабораторіях і на дослідних ділянках підприємства та занесені до Державного реєстру сортів рослин. НВО «Чернігівеліткартопля» є постачальником насіннєвого матеріалу еліти українських сортів.
Але, як би дивно це не звучало, у НВО «Чернігівеліткартопля» живуть не картоплею єдиною, успішно навчилися поєднувати науку і реальний агробізнес. Тут добре освоїли вирощування озимих зернових, соняшника, сої, гречки, кукурудзи, а також експериментують із різними нішевими культурами, зокрема часником.
Як Чернігівеліткартопля знайшла баланс агровиробництва«НВО без науки перетвориться у звичайне виробниче господарство. Нам вдалося до цього часу зберегти і гідно пронести статус наукового. Але ж як голова правління підприємства і кандидат економічних наук я маю рахувати гроші та вирішувати, які культури є вигідними для господарства», — усміхається заслужений працівник сільського господарства та  керівник НВО «Чернігівеліткартопля» Ігор Шкурко.

Основа основ

Картоплярство в Україні насправді є давно відомою і популярною справою. Наша країна стабільного входить у ТОП-5 країн — найбільших світових виробників картоплі. Останніми роками зростає не лише внутрішній попит на переробку картоплі. Також зростають й обсяги експорту картоплі.
Як Чернігівеліткартопля знайшла баланс агровиробництваУ радянські часи Чернігівщину традиційно вважали картопляним краєм: область забезпечувала п'яту частину загальнонаціонального врожаю картоплі. Після здобуття Україною незалежності ситуація з промисловим виробництвом цього продукту суттєво змінилася.
За словами заступника директора НВО «Чернігівеліткартопля»  Геннадія Гайструка, вітчизняні сільгосппідприємства виробляють лише 5% картоплі, а решту 95% виробляють і постачають господарства населення.
Загалом нині в Україні вирощують більше 300 сортів картоплі (і вони є у колекційному розсаднику цього підприємства), частину з них виведено саме тут на Чернігівщині. На даний момент у державному реєстрі, наприклад, знаходяться такі сорти: Нагорода, Зоряна, Сувенір Чернігівський, Придеснянська, Панянка, що свого часу були виведені на підприємстві у Седневі.
Також тут створили власні сорти з фіолетовим і рожевим м’якушем — Либідь та Фурор. Геннадій Гайструк додає, що на виведення і реєстрацію одного сорту потрібно близько 10-12 років плідної роботи селекціонерів.
«У лабораторії підприємства «Чернігівеліткартопля», крім селекції, проводять оздоровлення сортів картоплі. Завдяки біотехнічній лабораторії і вирощуванню рослин in vitro ми отримуємо безвірусний, оздоровлений матеріал картоплі, але сортів, які були виведені. Таким чином, наша компанія може постачати на ринок абсолютно чистий і здоровий насіннєвий матеріал», — розповідає Геннадій Гайструк.
Зрештою, крім селекції та насінництва, у НВО «Чернігівеліткартопля» є і товарна картопля, яку традиційно господарство реалізує торговельним мережам та переробним підприємствам.
Аграрії зізнаються, що вирощування картоплі — справа надзвичайно складна. Ця культура дуже вимоглива до ґрунту, потребує серйозного підходу до систем живлення й захисту. Попри всі складнощі, у НВО «Чернігівеліткартопля» науковці планують і надалі з ентузіазмом розвивати, популяризувати українську картоплю, адже вітчизняні сорти не так швидко вироджуються, як зарубіжні.
Однак нарівні з наукою тут займаються і звичайним агробізнесом, що дозволяє підприємству бути економічно спроможним. У господарстві працює молочно-товарна ферма, де утримують близько 100 молочних корів, а також вирощують і реалізують багато інших традиційних сільгоспкультур.
Однак нарівні з наукою тут займаються і звичайним агробізнесом, що дозволяє підприємству бути економічно спроможним. У господарстві працює молочно-товарна ферма, де утримують близько 100 молочних корів, а також вирощують і реалізують багато інших традиційних сільгоспкультур.

Не картоплею єдиною

На полях НВО «Чернігівеліткартопля» ще зазвичай вирощують соняшник, кукурудзу, озиму і яру пшеницю, озиме жито, ярий ячмінь, овес. За словами керівника компанії Ігоря Шкурка, торік тут також посіяли експериментальні ділянки сої і в майбутньому планують суттєво збільшити площі під цією культурою, адже клімат в зоні Полісся змінився в бік більш жаркого та посушливого.
Пробували вирощувати різні нішеві культури. Однак на практиці виявилося, що нішеві культури не дають стабільного фінансового результату через шалені стрибки цін на цю продукцію, а відтак не є настільки економічно привабливими і вигідними, як того насправді потребує компанія.
«Ми не прив’язуємося до однієї компанії-виробника насіння. У всіх компаній є ті сорти чи гібриди, які себе краще проявили в наших умовах. Часто висіваємо ділянки для того, щоб подивитися результат саме на наших ґрунтах, або ж спілкуємося з колегами та сусідами з цього приводу», — говорить Ігор Шкурко.
Директор НВО «Чернігівеліткартопля» каже, що агрокліматичні умови Чернігівської області суттєво змінилися протягом кількох останніх років. Якщо раніше в регіоні середньорічна кількість опадів складала близько 550-660 мм, то нині цей показник фактично знизився у 1,5-2 рази.
Великі зміни відбулися тут і в показниках середньорічної температури: за останні два десятиліття температура повітря на Чернігівщині зросла на 1,4 °С, практично зрівнявши кліматичний режим Полісся з Херсонською областю.
«У цьому році ґрунт найсухіший за мої останні 15 років спостережень. Характерних раніше «блюдець» на полях та суттєвих запасів вологи просто немає. Торік «блюдця» трималися до середини травня, а зараз ми не зафіксували такого явища на своїх полях. У середині лютого ми робили розкопки на глибину 1,5 м на полі, де раніше було проведене глибоке рихлення, то виявили, що запасів вологи в ґрунті нижче 40 см дуже мало», — розповідає керівник агрофірми.
Дефіцит вологи був ще з осені. Ігор Шкурко каже, що тоді зловили «дощове вікно» і встигли протягом 5 днів посіяти близько 500 га озимої пшениці. Це дало змогу рослинам добре розкущитися та нормально перезимувати, відтак у господарстві очікують хорошої врожайності вище 7 т/га.
Аграрій також відзначає, що колись про вирощування середньостиглих сортів кукурудзи з ФАО 380-390 у їхньому регіоні годі було мріяти, а тепер ці рослини нормально достигають на полях НВО «Чернігівеліткартопля».
«Років 10 тому ми традиційно сіяли середньоранню кукурудзу з ФАО 200-220. Кліматичні зміни вплинули на підбір гібридів, яким ми надаємо перевагу сьогодні. Мої фаворити — гібриди з ФАО від 250 до 350. Не скажу, що ми можемо наздогнати Черкаську область за показниками врожайності 19 т/га торік, але без зрошення ми вже отримуємо від 13,6 т/га кукурудзи, при тому, що ми маємо не найкращі ґрунти в області», — констатує пан Ігор.
Генеральний директор компанії каже, що при виборі гібридів кукурудзи віддає перевагу тим, які є стійкими до ураження збудниками хвороб (пухирчаста та летюча сажки, стеблова гниль, фузаріоз качанів) та пошкодження шкідниками (шведська муха, кукурудзяний метелик). Також для аграрія важливо, щоб кукурудза мала високу швидкість вологовіддачі. Адже, як каже Ігор Шкурко, сьогодні сушити зерно досить дорого і «можна навіть при доброму врожаї залишитися без штанів».
Що стосується вирощування соняшника, то саме ця культура показує найбільшу рентабельність у господарстві. Площі під соняшником у НВО «Чернігівеліткартопля» сягають близько 1,5 тис. га. Третину товарних посівів тут займають гібриди компанії Євраліс Семенс, зокрема ЕС Аміс СЛ.
«Працюю з цим гібридом більше 5 років поспіль, показує стабільний урожай на рівні від 2,5 до максимум 5 т/га на окремій ділянці. Золота середина — це 3 т/га. Для себе відмітив, що головне для цього гібриду — своєчасно посіяти. Тож у нашій зоні ми традиційно висіваємо цей соняшник до 1 травня», — розповідає аграрій про свій досвід.
Ігор Шкурко каже, що гібрид соняшника ЕС Аміс СЛ досить «зручний» у вирощуванні, адже працює в системі Clearfield і стійкий до гербіцида Євро-Лайтнінг®. Перевагою для використання є те, що в нинішніх посушливих умовах Чернігівщини гербіцид працює незалежно від кількості опадів, діє через листя та ґрунт.
«Ми завжди дивимося на результат. Життя таке, що ти не повинен допускати помилок. Завжди орієнтуємося на досвід інших успішних регіонів, обов’язково їздимо в гості запозичувати», — запевняє Ігор Шкурко.

У гонитві за врожайністю

Зміна кліматичних умов регіону, де обробляє поля НВО «Чернігівеліткартопля», змушує аграріїв не лише скрупульозно підбирати сорти й гібриди всіх сільгоспкультур, а й коригувати систему обробітку ґрунту, добрив і навіть захисту.
Попередньо агрофірма замовила аналіз ґрунту в сертифікованій лабораторії, щоб відповідно до показників розрахувати норми добрив. Результат аналізу показав, що середня кислотність на рівні 5,1.
За словами Ігоря Шкурка, цей показник чудово підходить для вирощування таких традиційних поліських культур як овес, жито і картопля, але дуже кислий ґрунт може шкодити майбутнім врожаям соняшника й кукурудзи.
Надлишок заліза, алюмінію та марганцю, що переходять у легкодоступні для засвоєння рослинами форми, порушує вуглеводний та білковий обмін рослин, значно знижує врожай і навіть може спричинити загибель посівів. Отож, для розкислення на поля вносили карбонат кальцію німецького виробництва.
«Під кожну культуру у нас розрахована потреба в добривах: обов’язково вносимо азотні й калійні добрива під культивацію. При посіві вносимо складне гранульоване високорозчинне комплексне добриво бельгійського виробництва за допомогою нової пневматичної сівалки точного висіву», — каже директор.
Крім того, адаптується господарство до нових умов завдяки внесенню мікродобрив при посіві та листовому підживленні рослин. 
«Торік придбали ще один причіпний обприскувач. Вважаю, краще в господарстві мати кілька причіпних, ніж один самохідний, який може зламатися в найбільш відповідальний момент. Цей агрегат за 2,5 місяці обробив 7,5 тис. га і фактично не заїжджав на тракторний стан. Препарати вносимо і в чистому вигляді, і в бакових сумішах», — пояснює Ігор Шкурко.
Раніше в НВО «Чернігівеліткартопля» традиційним обробітком ґрунту була оранка та дискування, але торік, щоб зберегти вологу, на більшості посівних площ провели глибоке рихлення. Таке рішення Ігор Шкурко пояснює тим, що під час щорічної перевірки рівня ущільнення ґрунту спеціалісти виявили багатошарову плужну підошву. Цей водотривкий шар може спричинити перезволоження окремих ділянок або появу вимочок на полях.
А ще цього року в підприємстві планують підвищувати врожайність соняшника за допомогою… джмелів (не плутати з бджолами). Ігор Шкурко пояснює, що незапилений хоча б на третину кошик на 1 га втрачає 1 т зерна, що може суттєво вплинути на економічну ситуацію в господарстві.
«У нашому районі торік сталося так, що по сусідству в пасічників загинули бджоли. Частина посівів не була запилена належним чином, і це сильно вплинуло на врожайність. Тому ми вирішили йти на випередження», — пояснює директор.
І зрештою через посушливі умови господарювання на підприємстві всерйоз задумалися над обладнанням зрошувальних систем, які допоможуть йому забезпечити стабільні врожаї як основної культури — картоплі, так і інших вирощуваних на полях культур.
Тож завдяки постійному пошуку нових рішень та оптимізації виробництва у НВО «Чернігівеліткартопля» навчилися не лише бути одним із лідерів в українському картоплярстві, а й досягати високих врожаїв, пристосовуючись до постійних змін клімату!