Картопля – популярний продукт в Україні, але незважаючи на популярність сектор картоплярства – один з найменш досліджених.

УАВК вдалося розібратися з неіснуючими 20 млн.тонн картоплі в офіційній статистиці України, але в цілому ситуацію це не змінило – статистика сектору картоплярства має більше питань, ніж відповідей.

2025 рік – останній, коли діє програма Державної цільової програми розвитку промислового картоплярства, програма призупинена майже на самому  початку через повномасштабну війну. Але просто пролонгувати її неправильно – ринок картоплі динамічний і потребує оновлення цілей та стратегій розвитку.

Розвиток галузі – це основне завдання профільних асоціацій, розвиток картоплярства в Україні – основне завдання УАВК.

«Коли в перший рік моєї роботи в УАВК я зрозуміла, що діюча програма розвитку промислового картоплярства закінчується і потрібно писати нову, водночас стало зрозуміло, що немає тих достовірних неупереджених даних, які дозволять обґрунтувати кожну позицію наступної програми. Так, є бачення виробників, є їх колосальний досвід в українському картоплярстві, є сприяння Мінекономіки (його аграрної частини) щодо прийняття програми, але немає бачення, де сьогодні знаходиться картоплярство, що йому заважає розвиватися і що є перспективним. Такі реперні точки повинні бути поставлені неупереджено, однак експертно. З цього почався мій пошук, а хто шукає, той завжди знаходить», - Самойліченко Ольга, виконавчий директор УАВК.

Результат пошуку – діючий проєкт «Аналіз сильних сторін та вузьких місць ланцюгів постачання картопляного сектору України» став можливим виключно завдяки сприяння Посольства Королівства Нідерландів в Україні, а саме радниці Посольства Королівства Нідерландів Каролін Спаанс та її асистентці Катерині Тушинській. Звісно, працівники  Посольства має можливість виконувати свою роботу в Україні опираючись на підтримку Уряду Нідерландів в рамках програми підтримки приватного сектору Агенції RVO.

Постійна підтримка картопляного сектору України проявляється як в допомозі з виданням спеціалізованої літератури, участі в польових заходах УАВК, візитів на господарства до виробників картоплі, онлайн і офлайн зустрічах Дискусійних клубів УАВК.

Тому не дивно, що звернення УАВК щодо потреби провести дослідження ринку картоплі разом з аналітиками KSE Агроцентр знайшло підтримку Посольства, проєкт було розглянуто та затверджено як проєкт в рамках програми підтримки приватного сектору Агенції RVO.

Ініціатива є частиною ширшої аналітичної рамки KSE, що зосереджується на секторальних оцінках впливу інтеграції до ЄС. Завдяки глибокому аналізу галузі проєкт допоможе визначити ключові виклики та можливості розвитку, а також сприятиме успішній інтеграції сектору до ринку ЄС.

Чим цей проєкт особливий?

Сектор картоплярства так ґрунтовно  не аналізувався вже більше 10 років. Всі останні спроби його проаналізувати показали, що роботи лише аналітиків недостатньо. Специфіка картоплярства потребує розуміння суті виробництва, глибокого розуміння процесів, підхід «взяти дані з відкритих джерел» не працював.

Тому в рамках проєкту передбачена постійна верифікація результатів з учасниками УАВК. І тут в нагоді стала структура УАВК, коли серед учасників не лише виробники картоплі, а й компанії, які підтримують увесь ланцюжок постачання. Це:

·      насіннєві компанії, які представляють сорти української та закордонної селекції;

·      хімічні компанії, які пропонують препарати для захисту картоплі в полі, протруйники, стимулятори росту, інгібітори тощо (українські та закордонні);

·      компанії, які пропонують польову техніку, техніку для прийманя, сортування та зберігання картоплі у сховищах;

·      переробники картоплі.

Чому цей проєкт такий важливий?

Об’єктивний аналіз галузі, проведений неупередженими спеціалістами-аналітиками з великим досвідом аналогічних досліджень дозволять представити перспективи та вузькі місця галузі українському уряду, міжнародним партнерам. Як результат - галузь отримає можливість розвиватися, а кожен українець – їсти якісну смачну бульбу, вирощену на українській землі українськими фермерами.

Отже, проєкт успішно розпочато і вже маємо наступні результати:

Аналітики KSE провели попереднє інтерв’ювання учасників УАВК, дослідили всі наявні дані та сформували попередні гіпотези, що саме є вузькими місцями українського картопляного сектору.

Сформовано 5 тематичних фокус груп та проведено п’ять зустрічей, метою яких було зібрати думки, досвід та практичні спостереження учасників УАВК щодо факторів, які суттєво впливають на розвиток картопляного сектору України.

Всі напрацьовані результати дослідження, проведеного  командою KSE за кожною темою фокус-групи презентувала Марія Богонос, голова Центру досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр).

Результатом кожної фокус-групи стала перевірка або уточнення гіпотез, виявлення реальних практичних бар’єрів, збір експертної інформації щодо того, як ці бар’єри впливають на процеси та механізми ланцюгів постачання картопляного сектору України.

Детальніше про кожну фокус-групу можна дізнатися за посиланнями:

Фокус-група 1: ДОСТУП ДО ЗОВНІШНІХ РИНКІВ ТА РЕГУЛЯТОРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Фокус-група 2: РИНКОВА СИЛА РІТЕЙЛУ ТА ПОСЕРЕДНИКІВ У КОНТЕКСТІ ФРАГМЕНТОВАНОГО ВИРОБНИЦТВА

Фокус-група 3: ДОСТУП ДО ФІНАНСУВАННЯ

Фокус-група  4: ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ІМПОРТНИХ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА

Фокус-група 5: ПІСЛЯЗБИРАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА, ТРУДОВІ РЕСУРСИ, ЗРОШЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПЕРЕРОБКИ

Зустрічі фокус-груп викликали неабиякий інтерес учасників УАВК, кількість представників від УАВК постійно збільшувалася, деякі теми фокус груп були настільки актуальними та важливими, що обговорення тривало більше двох годин.

Так, деякі гіпотези зазнали змін, дещо після обговорення фахівці KSE-Агроцентр будуть допрацьовувати, але загалом підхід, коли аналітика верифікується безпосередніми учасниками галузі є максимально виправданим.

Картопля - нішева культура, або як її називають в хімічних компаніях - спецкультура.  І хоча кожен українець вважав, що вміє її вирощувати, професійне промислове виробництво якісної картоплі – це складний ланцюг, до кожного елементу якого потрібно максимальна увага.

Так на фокус групах обговорено, наприклад, що вибір неналежної техніки для приймання чи сортування картоплі у великих щоденних обсягах може стати справжнім вузьким місцем, яке зупинить роботу величезної системи виробник-переробник-експортер.

Іншим важливим аспектом для українських виробників є перепони, які, на жаль, створюють екологічні організації. Штучні, часто непотрібні перевірки, відсутність чітких правил і норм призводять до того, що система стабільного зрошення порушується. Як результат – відповісти на питання: коли ж полицях супермаркету зникне неякісна бульба? стає все складніше.

Це лише невеликий приклад виявлених вузьких місць. Робота по проєкту триває. KSE-Агроцентр вносить правки і вже незабаром ми разом перейдемо до етапу верифікації першої редакції звіту.

УАВК ще раз висловлює вдячність Королівству Нідерландів, програмі підтримки приватного сектору Агенції RVO, особисто Каролін Спаанс та Катерині Тушинській за можливість запустити та реалізувати таке важливе дослідження картопляного сектору; Марії Богонос за високу кваліфікацію та компетентність у організації та проведенні досліджень сектору нішевих культур, всім учасникам УАВК, які приймають участь у обговореннях!

Продовжуємо працювати над проєктом далі.

Разом розвиваймо професійне картоплярство України!