27 листопада на території новозбудованого картоплесховища відбувся круглий стіл «Проблеми та виклики аграрного сьогодення: меліорація, зберігання та переробка, релокований бізнес».

Як зазначив голова ФГ «АДЕЛАЇДА» Сергій Рибалко, однією із  обов’язкових умов розвитку картоплярства є зрошення. Однак це питання потребує детального вивчення передумов та професійного підходу в реалізації.

Блок 1 Круглого столу був присвячений питанням водної меліорації. Загальний стан водозабезпечення в Україні проаналізував доктор технічних наук, академік НААН, радник дирекції Інституту водних проблем і меліорації НААН України Михайло Ромащенко.

Пан Михайло зазначив, що з 2000 року температура в Україні в середньому збільшилася на 1°С, і це найбільша швидкість серед країн Європи. Для прикладу у Франції вона становить 0,38 С на 10 років. Збільшення температури на 1°С спричиняє зростання випаровування на 15-20 мм/місяць та обумовлює розвиток процесу прогресуючого зневоднення території України. В Україні температура найбільше зростає в зимовий та літній період. Водночас за останні 10 років спостерігається стабільне зменшення кількості опадів на 10-12%. Щодо Полісся, то в останні роки відхилення середньорічної температури від норми склало +3°С.

Зменшення природної водозабезпеченності території України внаслідок збільшення потенційного випаровування в умовах змін клімату в період з 1991-2015 рр. склало 26-54 %, за подібної тенденції до 2050 р зменшення буде на 105%.

Внаслідок збільшення випаровування на всій території України за виключенням Карпатського регіону відсутнє інфільтраційне живлення ґрунтових та підземних вод, що обумовлює зниження рівнів ґрунтових (висихання води в колодязях) і підземних вод та їх запасів, доступних до використання.

«На півночі України стік малих та середніх річок зменшився на 10-20%, на півдні зменшення сягає 50%, в середньому по країні стік малих та середніх річок зменшився на 25%. Таким чином обсяги доступних до використання поверхневих вод внаслідок змін клімату зменшилися на 20-25 %», - зазначив Михайло Ромащенко.

Також академік показав, що прогнозується  зменшення величини річкового стоку на 10-20% до 2050 р. та на 35-40% до 2100 р., що призведе до значного дефіциту доступних до використання поверхневих та підземних вод.

Площа сухої та дуже сухої зони в Україні зросла на 7%, а перезволоженої і вологої зменшилась на 10%.

Дефіцит річного кліматичного водного балансу у північних регіонах України збільшиться:

•       у 2050 році до 110 мм;

•       У 2100 році до 190 мм.

Це значно підвищує значення зрошення та водорегулювання для сталості ведення землеробства.

Фахівцями Інституту водних проблем і меліорації НААН України проаналізовано врожайність с.-г. культур. Показано, що застосування зрошення в зоні Полісся дозволяє підвищити врожайність сільгоспкультур у 1,5-2,0 рази.

«Погіршення умов природного вологозабезпечення вимагає застосування зрошення та водорегулювання для забезпечення сталості ведення землеробства.

Застосування зрошення забезпечує підвищення врожайності сільськогосподарських культур у 1,5-2,0 рази, а відновлення водорегулюючої здатності дренажних систем - у 1,3-1,5 рази, що створює сприятливі умови для реалізації проєктів з реконструкції та модернізації дренажних систем.

Виконання завдань Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року та Плану заходів з її реалізації в частині реконструкції дренажних систем на загальній площі біля 1 млн. га дозволить додатково отримувати щорічно на меліорованих землях 3,0-5,0 млн т зернових та олійних культур, створить умови для ефективного вирощування овочевих та ягідних культур і дасть змогу компенсувати втрату зрошуваних земель на півдні України внаслідок руйнації Каховської ГЕС», – резюмував Михайло Ромащенко.

Про власний досвід використання меліоративних земель розповів заступник директора з виробництва ФГ «АДЕЛАЇДА» Віктор Рибалко.

Площа водостоку меліоративної системи, де знаходиться ФГ «АДЕЛАЇДА» складає 7000 га. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ФГ «АДЕЛАЇДА» повністю втратила свій Херсонський підрозділ. В 2022 р. господарство зрошувало 45 га на Житомирщині однією поливною машиною. В 2024 році вже працювало 7 поливних машин, які дозволили зрошувати  385 га.

Віктор Рибалко зазначив, що зрошення на півночі значно відрізняється від практики, яку мало господарство на півдні: перш за все, це подвійне регулювання, використання точкового поливу, а не інтенсивного, мобільне зрошення, потреба локального накопичення води та дешевша вода. Окрім того, ключове значення має кількість води, а не площа зрошення.

Пан Віктор продемонстрував, в якому поганому стані перебували канали та дренажні системи на території їх господарства до початку створення ОВК: система каналів та дренажних колодязів була занедбана та непридатна до роботи, в екстремальні періоди не забезпечувала належного водовідведення. Це призводило до вимокання полів та загальних втрат 28 млн грн в перший рік.

Через  руйнування шлюзової мережі відтік води продовжувався після повені що провокувало екстремальне пересушення в літній період та ще більше руйнування меліоративних мереж. В загальному це спричиняло пониження рівня ґрунтових вод, пересихання колодязів та водойм.

Віктор Рибалко підкреслив: ведення с.-г. діяльності на Житомирщині показало, що зрошувальні, осушувальні землі та землі подвійного регулювання в однаковій мірі характеризуються терміном «меліоровані землі».

ФГ «АДЕЛАЇДА» проаналізувало стан меліоративних земель та як оптимальне рішення впровадило практику локального накопичення води.

Місцями накопичення в меліоративній системі господарства є: меліоративна мережа (140 тис. м³) та ставки (30 тис м³). Потенційними місцями визначено затоплені кар’єри, яри та балки, складки місцевості та ліс, який затримує сходження води.

З 2022 року у ФГ «АДЕЛАЇДА» в частині меліоративної діяльності створено ОВК «Лесині Джерела», відновлено 23 км каналів, запущено зрошення на 270 га землі, збудовано трубопровід протяжністю 6 км (потенційна площа відновлення зрошення на 504 га) та створено 6 робочих місць. 

      Це стало можливим завдяки Програмі USAID з аграрного та сільського розвитку - АГРО, яка виконується компанією Chemonics.

В кінці своєї доповіді Віктор Рибалко сказав: «Потенціал локального накопичення прісної води в Україні на 70 км² складає  1 150 тис. м³ , на 200 тис. км² – 3 млрд м³. Можливість полити  3-5 млн га дозволить  додатково отримати 60 млрд грн до ВВП. Можливість вирощувати інтенсивні культури дозволить  додатково отримати 180 млрд грн ВВП. В комплексі локальне накопичення прісної води дозволить повністю відновлювальний водний ресурс в Україні».