24 вересня відбулася робоча онлайн-зустріч Української Асоціації Виробників Картоплі (УАВК) з представниками Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів  (Держпродспоживслужба) з приводу відміни лібералізації ввезення на територію України продукції рослинного походження.
На початку зустрічі член Ради директорів УАВК Сергій РИБАЛКО зазначив, що в Україні присутній систематичний імпорт картоплі, як насіннєвої, так і товарної. Виникають неконтрольовані ризики того, що товарна картопля, не перевірена на наявність карантинних організмів та вірусів буде висаджуватися як насіннєва приватними господарствами та невеликими фермерами.

Водночас імпорт картоплі в Україну не має жодних обов’язкових лабораторних перевірок на наявність карантинних організмів, вірусів, оскільки це не передбачено чинними нормативно-правовими актами. Експорт української картоплі в Європу неможливий з технічних причин: країни Євросоюзу повинні ратифікувати надані Україною докази виконання європейських вимог в частині експорту української картоплі. Пан Сергій попросив представників Держпрожспоживслужби висловити їх бачення цієї ситуації та поцікавився, чи можна ввести дзеркальні міри по відношенню імпортованої картоплі з Європи, особливо товарної, щоб захистити український ринок від неякісної картоплі, зараженої карантинними організмами.

Заступник голови Держпрожспоживслужби Вадим ЧАЙКОВСЬКИЙ відповів, що на період повномасштабного вторгнення лібералізація умов ввезення на територію України продукції рослинного походження, в т.ч. картоплі була вимушеною мірою, спричиненою потребою швидкого ввезення гуманітарної допомоги.

Таке рішення відразу по його прийнятті трактувалося по-різному в контексті того, що продукція ввозиться без відбирання зразків та лабораторної експертизи, в т.ч потенційних об’єктів регулювання, які контролюються на території України. Станом на сьогодні контроль (візуальний огляд) здійснює інспектор, який приймає рішення пропустити або, у випадку підозри, відправляє на лабораторний аналіз. Держпрожспоживслужба хоче виділити декілька важливих моментів з цього питання.

По перше, як і було зазначено, це фітосанітарний момент, а саме ризики ввезення карантинних організмів: золотистої картопляної нематоди (Globodera rostochiensis), ентомологічних та бактеріальних хвороб. Держпрожспоживслужба розуміє, що пересічний українець спробує посадити продовольчу картоплю незалежно від того, даватиме чи не даватиме ця картопля врожай, в результаті чого хвороби, в тому числі карантинні, розповсюджуватимуться в Україні. Але це стане помітно не відразу, а через деякий час. Держпрожспоживслужба вважає, ці ризиками потрібно мінімізувати і з цією метою приймати запобіжні дії. 

По-друге – це наближення українського законодавства європейському, в якому немає жодних лібералізованих умов. В країнах ЄС є чіткий контроль, є вимоги, є країни з окремими ризиками, що призводить до специфічних вимог до кожної країни. Якщо є інформація про виявлення певного виду організму в окремій країні це потрібно контролювати. Україна з часом повністю гармонізує своє законодавство до європейського і жодних підстав лібералізації для ввезення продукції рослинного походження не буде.

По третє це ризики, пов’язані з державним інспектором. Держпродспоживслужба управляє своїм персоналом, здійснює їх періодичний моніторинг та нагляд, рекомендує вмикати камери під час здійснення огляду, однак згідно встановлених процедур державний інспектор приймає рішення самостійно. Виникають корупційні ризики, якими Держпродспоживслужба управляє, однак не може гарантувати повне їх усунення. Водночас, пан Вадим зазначив, що присутній момент страховки для мінімізації ризиків: інспектора та лабораторії працюють в різних органах, тобто інспектор не впливає на рішення лабораторії і ризик приховування факту виявлення хвороби мінімальний.

Четвертий момент пов’язаний з вільним ділянками. В законодавстві України відсутні спеціальні вимоги  та визначення, з якої країни яка продукція йде з вільних ділянок або вільних зон.

«Жодного виду контролю, окрім візуального, під час імпорту будь-якої продукції, яка несе потенційні ризики для українського рослинництва в Україні немає. З точки зору вимог українського законодавства це неправильно. Держпрожспоживслужба виступає за відновлення повного контролю за ввезенням продукції рослинного походження в Україну», –  резюмував Вадим Чайковський.

Держпрожспоживслужба надіслала до Мінагрополітики проект Постанови КМУ щодо внесення змін до Постанови КМУ від 1 квітня 2022 року № 398 в частині видалення підпункту 1 пункту 2, підготовлено акт регуляторного впливу, він на стадії погодження. Прийняття цієї постанови дозволить запобігти погіршенню фітосанітарного стану та зменшити корупційні ризики на кордоні.

Прийняття повністю дзеркальних мір по відношенню до експорту з країн Євросоюзу наразі неможливе, так як законом не визначені «спеціальні вимоги». Однак готується проект Постанови КМУ 8340, який враховує та імплементує окремі вимоги Євросоюзу з цього питання.

Директор Департаменту фітосанітарної безпеки та контролю в рослинництві Андрій ЧЕЛОМБІТКО ще раз підкреслив, що Україна знаходиться в зоні дуже великого ризику не проводячи контролю усієї продукції рослинного походження за допомогою обов’язкових лабораторних досліджень, особливо там, де є ризик прихованої зараженості вірусами.

Член ради директорів УАВК Сергій Рибалко та виконавчий директор УАВК Ольга Самойліченко подякували представникам Держпрожспоживслужби за змістовну зустріч. Вони повідомили, що УАВК розгляне на Раді директорів можливість висловлення своєї позиції з питання відміни лібералізації ввезення на територію України продукції рослинного походження листом до відповідних державних установ.