Розуміння того, як фактори навколишнього середовища та кількість опадів за вегетаційний період впливають на врожайність картоплі може зменшити ризик коливань врожайності, забезпечуючи стабільне виробництво картоплі.

Команда дослідників з Фредеріктонського центру досліджень і розробок Міністерства сільського господарства і продовольства Канади у своєму дослідженні, опублікованому в журналі Frontiers in Plant Science, пролила нове світло на нагальні проблеми, з якими стикається вирощування картоплі в умовах зміни клімату.

У пошуках сталого сільського господарства виробники картоплі все частіше звертаються до практик мінімального та скороченого обробітку ґрунту. Ці методи, відомі своїм потенціалом для покращення здоров'я ґрунту та зменшення впливу на навколишнє середовище, стають життєво важливими компонентами в інструментарії сучасного сільського господарства.

На нещодавній зустрічі і з питань боротьби зі шкідниками картоплі, організованій компанією «MILLER RESEARCH», було представлено нову інформацію щодо боротьби зі стійкими шкідниками та хворобами, які вражають посіви картоплі.

Використання позакореневого внесення азоту пропонує фермерам і виробникам ряд переваг, починаючи від загального скорочення кількості внесеного азоту і закінчуючи підвищенням ефективності використання поживних речовин (NUE) і скороченням екологічних втрат, що може призвести до загального поліпшення якості врожаю і його тоннажу.